оли в –ос≥њ вибухнула революц≥¤, украњнц≥, що служили на рос≥йському флот≥, попали орган≥зовуватись. Ќайб≥льш це було пом≥тно на „орноморському флот≥, так ¤к 75 в≥дсотк≥в особового складу були украњнц¤ми. “ак у —евастопол≥, головн≥й баз≥ „орноморського флоту, ще з 1905 року ≤снував украњнський гурток " обзар" на чол≥ з директором севастопольськоњ ж≥ночоњ г≥мназ≥њ ¬.ћ. Ћащенком. ƒо гуртка входили переважно старшина флотська: полковник адм≥рал≥ц≥њ ¬. —авченко , кап≥тан ћ.Ќ≥кл≥евич та ≥нш≥. ÷ей гурток зорган≥зував –аду ”крањнськоњ „орноморськоњ √ромади. ”крањнц≥ з Ѕалт≥йського флоту створили "”крањнський военно-морський революц≥йний Ўтаб Ѕалт≥йського флоту". —еред його учасник≥в старший лейтенант флоту ћихайло Ѕ≥линсккий, лейтенант —в¤тослав Ўрамченко, майбутн≥ оф≥цери украњнського флоту. ÷ей штаб мав на мет≥ зорган≥зувати мор¤к≥в украњнц≥в, доповнити ними де¤к≥ корабл≥ Ѕалт≥йського флоту. / "—в≥тлий" -крейсер, "”крањна", "√айдамак" - ескадронн≥ м≥ноносц≥/ ≥ перевести њх на „орне море. Ќа жаль ц≥ плани не зд≥йснилис¤. Ќа ≥нших флотах укра≥нц≥ також намагалис¤ орган≥зуватис¤. “ак " ”крањнськ≥ –ади" орган≥зовувалис¤ на касп≥йськ≥й сиб≥рськ≥й, амурськ≥й ≥ флотил≥њ ѕ≥вн≥чне-Ћьодовитого океани. ¬ основному до практичних д≥й не доходило. ’оча ”крањнська в≥йськове -морська –ада  асп≥йськоњ флотил≥њ намагалас¤ забезпепечити ”крањн≥ вих≥д до  асп≥йського мор¤ ≥ зверталис¤ за п≥дтримкою до „орноморськоњ –ади та до ур¤ду  убанськоњ республ≥ки. јле ≥ в цьому випадку через р≥зн≥ обставини цим планам не вдалос¤ зд≥йснитис¤. Ќайб≥льшу роль у формуванн≥ украњнського флот в≥д≥грала „орноморська рада, що була утворена в кв≥тн≥ 1917 року з ≥н≥ц≥ативи гуртка " обзар" √олова –ади - ¬.Ћащенко, заступник -вчитель ћ.  олом≥ець та матрос ћ. ѕащенко; на чол≥ воЇнноњ секц≥њ сто¤в кап≥тан, корабельний ≥нженер ћ. Ќекл≥евич, що згодом став п≥дполковником ≥ начальником окремого в≥дд≥лу корабле-буд≥вництва головноњ военно- морськоњ техн≥чноњ управи м≥н≥стерства морських справ у  иЇв≥; на чол≥ просв≥тницькоњ секц≥њ o ¬. Ћащенко й п≥дполковник ¬.—авченко-Ѕ≥льський, майбутн≥й генерал хорунжий, один з засновник≥в морського м≥н≥стерства. Ќа чол≥ аг≥тац≥йно-пропагандноњ секц≥њ - п≥дполковник ¬. Ѕогомолець /п≥зн≥ше генерал хорунжий, головний военно-морський прокурор, голова судового в≥домства/ ≥ матрос ћ. ѕащенко; голова господарськоњ секц≥њ - Ћихон≥с. ”крањнськ≥ ради утворювалис¤ на багатьох корабл¤х „орноморського флоту. ¬ липн≥ 1917 року одним з перших п≥дн¤в украњнський прапор м≥ноносець "«авидний", а в листопад≥ цього ж року вже на половин≥ корабл≥в „орноморського флоту були п≥дн¤т≥ украњнськ≥ прапори. ј 24 грудн¤ 1917 року жовто-блакитний прапор п≥дн¤в дреднавт "¬ол¤". 22 грудн¤ 1917 року в  иЇв≥ утворюЇтьс¤ "”крањнський генеральний секретар≥ат морських справ", п≥зн≥ше перейменоване на ”крањнське ћорське ћ≥н≥стерство /наказ морського в≥домства ч.5 в≥д ≤.03.1918 p./ ѕерший секретар ƒ. јнтонович, ц≥в≥льна особа, що була безпорадною в морських справах. ѕроти украњн≥зац≥њ в≥йська виступали рос≥¤ни, а особливо б≥льшовики. ”крањнський нац≥ональний рух на флот≥ не д≥став потр≥бноњ п≥дтримки в≥д ÷ентральноњ –ади. ’оча 14 с≥чн¤ 1918 року був ухвалений тимчасовий закон про флот . ќголошений в≥н був ≤« березн¤ 1918 року. ѕерша частина цього закону голосила: ≤/. "–ос≥йський „орноморський флот воЇнний ≥ транспортний проголошуЇтьс¤ флотом ”Ќ– й виконуЇ обов^¤зки охорони узбережж¤ й торг≥вл≥ на „орному ≥ јзовському мор≥". 2/. ”Ќ– приймаЇ на себе вс≥ забов'¤занн¤ рос≥йського ур¤ду щодо „орноморського флоту й щодо утриманн¤ флоту та порт≥в". 3. "« часу проголошенн¤ цього закону вс≥ рос≥йськ≥ воЇнн≥ й торговельн≥ корабл≥ на „орному та јзовському мор≥ п≥днос¤ть украњнський прапор". ÷ей закон мав дуже велике значенн¤ виконуючи його 29 кв≥тн¤ 1918 p. весь „орноморський флот п≥дн¤в украњнськ≥ прапор. јле друга частина цього закону , всуперечь домаганн¤м морських оф≥цер≥в скасовувала примусовий наб≥р на флот ≥ ввела добров≥льний, що послабило сили флоту. ÷¤ частина була скасована за √етьманату, але вже зап≥зно. ¬оЇнно-морськ≥ чиновники намагалис¤ все-таки зорган≥зувати флот. Ѕуло прийн¤то р¤д указ≥в: про базуванн¤ ≥ ремонт корабл≥в, про скасуванн¤ корабельних та ≤нших ком≥тет≥в. Ѕуло призначенн¤ више командуванн¤ /наказ морського в≥домства ч.22 в≥д 27 березн¤ 1918 p./. ап≥тан ≥ рангу /п≥зн≥ше контрадм≥рал/ ¬. Ўрамченко призначенний до в≥дд≥лу перевозу „орного мор¤, кап≥тана 1 рангу —теп&нова комендантом транспортноњ флотил≥њ, в≥цеадм≥-рала √. ѕокровського - начальником охорони п≥вденно-зах≥дноњ частини „орного мор¤, п≥зн≥ше наказом в≥д 24.04.1918р. призначено головним комендантом вс≥х порт≥в. „орного мор¤ та јзовського, комендантом ƒунайськоњ флотил≥њ призначено кап≥тана II рангу ’амоти¤на, комендантом одеського воЇнного флоту - кап≥тана II рангу ќзерова, комендантом —евастопол¤ " кап≥тана II рангу ћ≥стникова. ј в цей час у —евастопол≥ кип≥ло. Ќа одних корабл¤х мойор≥ли жовто-блакитн≥, на ≥нших червон≥ прапори, а на де¤ких нав≥ть чорн≥ /анарх≥ст≥в/. ≤ кол≥р прапор≥в зм≥нювавс¤ майже щоденно, в залежност≥ настроњв ек≥пажу.  омандуванн¤м флоту був передбачений план переходу боЇздатних корабл≥в з —евастопол¤ до Ќоворос≥йська. 20 кв≥тн¤ полковник Ѕалбаган та його запорожц≥ прорвали фронт б≥льшовик≥в на ѕерекоп≥, захопили- ст.ƒжан-кой /22 кв≥тн¤/, —≥мферополь /25 кв≥тн¤/, а к≥нний полк √орд≥Їнка з'¤вивс¤ того ж дн¤ в Ѕахчисарањ. ¬ —евастопол≥ почалас¤ пан≥ка ≥ команди обох дреднавт≥в "¬ол¤" ≥ "÷ариц¤  атерина ¬елика" вир≥шили обрати одне командуванн¤ над флотом, щоб це командуванн¤ змусило п≥дн¤ти на корабл¤х украњнський прапор, виконуючи наказ ÷ентральноњ –ади, а хто в≥дмовивс¤, того змус¤ть гармати дреднавт≥в. ÷е . в≥дбулос¤ 29 кв≥тн¤ 1918 року. ¬есь флот „орного мор¤ п≥дн¤в украњнський прапор. ÷е стало визначною под≥Їю в ≥стор≥њ украњнського флоту. ƒо реч≥, того самого дн¤ в  иЇв≥ захопив владу ѕавло —коропадський. ўоб флот м≥г виконувати своњ обов'¤зки , до його складу повинн≥ входити вс≥ види корабл≥в. ”крањнський флот ц≥лком в≥дпов≥дав цьому. «окрема 29 кв≥тн¤ 1918р. „орноморський флот складавс¤ з трьох бригад л≥н≥йних корабл≥в одноњ бригади крейсер≥в, з бригади г≥дрокрейсер≥в, з див≥з≥њ м≥ноносц≥в п≥дводних човн≥в та р≥зних корабл≥в окремого призначенн¤. ѕерша бригада л≥н≥йних корабл≥в: дреднавти: "÷ариц¤  атерина ¬елика", збудований у 1914р. / "¬ол¤" /≤9≤5 p./, тонажн≥сть 23 000 тон, швидк≥сть 21 вузол. ќзброЇнн¤: гармати 12-ти дюймов≥ - 12 шт. 130 "ти метров≥ -20 шт., 4 м≥нн≥- .апарати 75-ти м≥л≥метров≥ - 4 шт./ ƒруга бригада л≥н≥йних корабл≥в: "—в. ™встаф1й" /≤906 р. ≤« 000 тон, 16 вузл≥в, 4-12 дюймов≥, 4-230 MM, I2-I50 MM., 14-75 мм. гармат, 2 п≥дводн≥ торпедн≥ апарати. ¬ипал на один борт 1731 кг./ "—в. ≤ван «латоустий" ≥ "св. ѕантелеймон" /1900р. 12800 тон, 16 вузл≥в, 4-12 дюймов≥, 16-150 мм., 14-7 мм. гармат, 3 торпедн≥ апарати/. “рет¤ бригада л≥н≥йних корабл≥в: "–остислав" /1896р., 10300 тон, 15 вузл≥в, 4-ё дюймов≥, 8-150 мм., 12-47 мм. гармат, 2 торпедн≥ апарати/; "“ри св¤тител≥" /≤9≤2р, 13500 тон, 16 вузл≥в, 4-12 дюймов≥, 14-150 мм., 4-75 мм., 2-47 мм. гармат/, "—иноп" / 1887р., 10300 тон, 14 вузл≥в, 4-203 мм., 8-150 мм. ,4-47 мм. гармат/. Ѕригада крейсер≥в: " агул /1903р./ "ѕам'¤ть ћеркур≥¤" /1902р. по 7200 тон, 22,7 вузл≥в, 12-130 мм. 12-75 мм, 2тор-педн≥ апарати/, "ѕрут" / ≤903-≤9≤6р. 3200 тон, 22 вузла, 8-130 мм, 2-75 мм, 2 торпедн≥ апарати/, "јлмаз" /1903р., 3360 тон, 12 вузл≥в, 6-75 мм, 4-47 мм/. √≤дрокрейсери: "÷ар ќлександр ≤", "≤мператор “ро¤н", "ƒан≥¤", "ѕринцеса ћар≥¤". ƒо складу флоту входила також ав≥ац≥¤ - 20 г≥дроплан≥в. ƒив≥з≥¤ м≥ноносц≥в: ≤« великих ескадрових м≥ноносц≥в / 1914 -1917 р. по I 100 - I 360 тон. ≤ 34-35 вузл≤в/.“ри ескадров≥ м≥ноносц≥ / ≤906 р. по 650 тон ≥ 25 вузл≥в/ II ескадрових м≥ноносц≥в / 1901 - 1906р. по 300-400 тон, 22-26 вузл≥в/. 22 п≥дводн≥ човни / за ≥ншими даними - 27/ 5 канареьких човн≥в, 6 м≥нових загородник≥в, к≥лька сторожових катер≥в ≥ ц≥ла флотил≥¤ трапер≥в ≥ транопорт≥в. «а час≥в √етьманату флот став б≥льш орган≥зованним. ќсобистий склад флоту поповнивс¤ гарними фах≥вц¤ми. –озробл¤вс¤ закон про флот. ¬ид≥л¤ютьс¤ кошти на розбудову порт≥в, на кораблебуд≥вн≥ заводи. ќч0олив флот спочатку кап≥тан II рангу ќвод, а п≥сл¤ нього з 3.05.1918 р. контрадм≥рал ћаксимов ¬ цей час н≥мецьк≥ в≥йська продовжували наступ на  рим. ўоб запоб≥гти захопленню н≥мц¤ми корабл≥в контради≥рал —чбл≥н вв≥дае наказ готуватис¤ до в≥дходу в Ќоворос≥йськ. “им часом контрадм≥рал ќстроградський мав командувати корабл¤ми, що залишилис¤ в —евастопол≥. «ќ кв≥тн¤ 1918 p. ввечер≥ н≥мецька артилер≥¤ зайн¤ла позиц≥њ на Ѕратському кладовищ≥ й коло  онстантин≥вськоњ батарењ, б≥л¤ входу до порту. јле о 20 годин≥ перша бригада л≥н≥йних корабл≥в дреднавти "÷ариц¤  атерина " ≥"¬ол¤" та 15 м≥ноносц≥в п≥д вогнем н≥мц≥в покинули —евастополь. Ќ≥мц≥ зан¤ли —евастополь, а корабл≥, що там залишилис¤ об'¤вили тимчасово полоненими. ÷е викликало велике обуренн¤ украњнських оф≥цер≥в ≥ матрос≥в.  р≥м того на корабл¤х п≥дн¤ли н≥мецьк≥ прапори ≥ встановили н≥мецьку залогу, не зважаючи на те, що ”крањна була в союз≥ з Ќ≥меччиною. ¬ цей час ескадра генерала —абл≥на, ¤ка прийшла в Ќоворос≥йськ, переформувалас¤ ≥ п≥днесла рос≥йський андр≥њвський прапор. 17 червн¤ 1918 року з Ќоворос≥йська вийшов до —евастопол¤ т≥льки дреднавт "¬ол¤", г≥дрокрейсер "“ро¤н" ≤ 7 м≥ноносц≥в. –ешту корабл≥в було, п≥д впливом б≥льшовик≥в ≥ агент≥в јнтанти, затоплено. јле коли ескадра з Ќоворос≥йська прибула до —евастопол¤, н≥мц≥ перевели украњнськ≥ ек≥паж≥ на берег, на корабл¤х п≥дн¤ли н≥мецьк≥ прапори ≥ проголосили, що вони корабл≥ ≥нтерную. “од≥ ≥ турки забрали до —тамбулу крейсер "ѕрут" на т≥й п≥дстав≥, що це був турецький крейсер "ћенджид≥с", ¤кийзато-нув п≥д ќдесою, ≥ був п≥дн¤тий рос≥¤нами ≥ в≥дремонтований. ¬ цей час ћ≥н≥стерство ћорських —прав продовжувало працювати . «окрема, 15 липн¤ 1918 p. був прийн¤тий закон про ун≥форму дл¤ службовц≥в флоту. 18 липн¤ був виданий закон про воЇнний прапор укра≥нськог флоту, ¤кий зараз же мали п≥дн¤ти корабл≥, що базувалис¤ поза —евастополем, закон про вимпел воЇнних корабл≥в. 17 вересн¤ 1918 року канон≥рський човен " убанець" був перейменований на "«апорожець". ÷е було перше перейменуванн¤ в ≥стор≥њ нашого флоту. ¬ ћ≥н≥стерств≥ ћорських бправ було вироблено закони: "про корпус старшин военно-морськоњ сан≥тарноњ справи") "про военно-морських агент≥в за кордоном", "про демоб≥л≥зац≥ю корабл≥в торговельного флоту /до реч≥ вс≥ корабл≥ торговельного флоту ходили весь цей час п≥д жовто-блакитними прапорами/, "виробл¤ють штати корпусу лоцмайстерських дистанц≥й, штати корпусу морськоњ охорони побережж¤", закон "про раду м≥н≥стерства морських справ".  оли н≥мц≥ передали ”крањн≥ майже весь „орноморський флот, що був в —евастопол≥, вийшов наказ в≥д II листопада 1918р. про бойовий розклад флоту, про тимчасовий табель доповнюванн¤ корабл≥в ≥ штаб≥в. ƒругий наказ /в≥д ≤2.≤≤.≤9≤8 р. ч. 669/300/ оголошуЇ наб≥р новобранц≥в ≥ встановлюЇ штаб навчального в≥дд≥лу новобранц≥в. Ќаказом ч. 594/288 в≥д 12.11.1918р./, контрадм≥ралов≥ ¬'¤чеславу  лочковському надано права тимчасового коменданта морських сил „орного мор¤. ¬одночас м≥н≥стром морських сил був призначений адм≥рал ё. ѕокровський. ¬ грудн≥ н≥мц≥ покинули —евастополь та ≥нш≥ порти. јле на м≥сце н≥мц≥в прийшли в≥йська јнтанти. ўоб отримати прихильн≥сть јнтанти контрадм≥рал  лочковський наказав п≥дн¤ти јндр≥њвський прапор на корабл¤х. јле попри те, що на корабл¤х майор≥в прапор союзник≥в јнтанти "рос≥¤н, корабл≥ були захоплен≥ ≥ под≥лен≥ м≥ж членами јнтанти. „астину корабл≥в на чол≥ з дреднавтом "¬ол¤" було в≥дправлено до  онстантинопол¤. “ак ск≥нчилас¤ ще одна стор≥нка з ≥стор≥њ украњнського флоту. ”крањна втратила свою незалежн≥сть, а з нею ≥ самобутн≥сть флоту. “а на рад¤нському, ¤к ≥ колись рос≥йському флот≥ служило багато украњнц≥в, ¤к≥ б≥льше н≥ж через 70 рок≥в, коли ”крањна отримала незалежн≥сть, в≥дродили украњнський ‘лот. Ќа корабл¤х знову замайор≥ли жовто-блакитн≥ прапори. ≤ це ц≥лком законом≥рно, бо не може така велика приморська держава ¤к ”крањна, ≥снувати без розвинутого в≥йськового ≥ торговельного флоту. √р≥х було б не скористатис¤ тим величезним потенц≥алом, ¤ке даЇ нам море. « в≥дродженн¤м державност≥ в≥дроджуЇтьс¤ ≥ украњнський флот. ≤ ”крањну можна з г≥дн≥сть назвати великою морською державою. ¬ ћ≥н≥стерств≥ ћорських ™прав було вироблено закони: "про корпус старшин военно-морськоњ сан≥тарноњ справи", "про военно-морських агент≥в за кордоном", "про демоб≥л≥зац≥ю корабл≥в торговельного флоту /до реч≥ вс≥ корабл≥ торговельного флоту ходили весь цей час п≥д жовто-блакитними прапорами/, "виробл¤ють штати корпусу лоцмайстерських дистанц≥й, штати корпусу морськоњ охорони побережж¤", закон "про раду м≥н≥стерства морських справ".  оли н≥мц≥ передали ”крањн≥ майже весь „орноморський флот, що був в —евастопол≥, вийшов наказ в≥д II листопада 1918р. про бойовий розклад флоту, про тимчасовий табель доповнюванн¤ корабл≥в ≥ штаб≥в. ƒругий наказ /в≥д ≤2.≤≤.≤9≤8 р. ч. 669/300/ оголошуЇ наб≥р новобранц≥в ≥ встановлюЇ штаб навчального в≥дд≥лу новобранц≥в. Ќаказом ч. 594/288 в≥д 12.11.1918р./, контрадм≥ралов≥ ¬'¤чеславу  лочковському надано права тимчасового коменданта морських сил „орного мор¤. ¬одночас м≥н≥стром морських сил був призначений адм≥рал ё. ѕокровський. ¬ грудн≥ н≥мц≥ покинули —евастополь та ≥нш≥ порти. јле на м≥сце н≥мц≥в прийшли в≥йська јнтанти. ўоб отримати прихильн≥сть јнтанти контрадм≥рал  лочковський наказав п≥дн¤ти јндр≥њвський прапор на корабл¤х. јле попри те, що на корабл¤х майор≥в прапор союзник≥в јнтанти -рос≥¤н, корабл≥ були захоплен≥ ≥ под≥лен≥ м≥ж членами јнтанти. „астину корабл≥в на чол≥ з дреднавтом "¬ол¤" було в≥дправлено до  онстантинопол¤. “ак ск≥нчилас¤ ще одна стор≥нка з ≥стор≥њ украњнського флоту. ”крањна втратила свою незалежн≥сть, а з нею ≥ самобутн≥сть флоту. “а на рад¤нському, ¤к ≥колись рос≥йському флот≥ служило багато украњнц≥в, ¤к≥ б≥льше н≥ж через 70 рок≥в, коли ”крањна отримала незалежн≥сть, в≥дродили украњнський флот. Ќа корабл¤х знову замайор≥ли жовто-блакитн≥ прапори. ≤ це ц≥лком законом≥рно, бо не може така велика приморська держава ¤к ”крањна, ≤снувати без розвинутого в≥йськового ≥ торговельного флоту. √р≥х було б не скористатис¤ тим вели≥- чезним потенц≥алом, ¤ке даЇ нам море. « в≥дродженн¤м державност≥ в≥дроджуЇтьс¤ ≥ украњнський флот. ≤ ”крањну можна з г≥дн≥сть назвати морською державою.