1.ѕлоти

     „и не найдавн≥ший засобом пересуванн¤ на вод≥, ¤к у украњнц≥в так ≤ у багатьох ≤нших народ≥в був пл≥т. Ѕудували пл≥т так: в залежност≥ в≥д вантажу, ¤кий в≥н мав перевозити, брали дек≥лька стовбур≥в дерев без г≥лл¤ ≥ з'Їднували њх гужвою (запареними в гар¤ч≥й вод≥ стовбурц¤ми дерев),мотузками з лика або поперечними брусками планками. ƒл¤ дек≥лькох чолов≥к брали п'¤ть - с≥м невеликих кругл¤к≥в, дл¤ б≥льшого вантажу в≥дпов≥дно б≥льшу к≥льк≥сть стовбур≥в б≥льшого д≥аметру. ѕлоти були дуже дешев≥, прост≥ у виготовленн≥ ≤ користуванн≥. њх використовували дл¤ переправи через р≥ки ¤к пороми, дл¤ сплавленн¤ р≥зних вантаж≥в за теч≥Їю р≥чки.  оли пл≥т прибував на м≥сце призначенн¤ - його розбирали, а деревину використовували дл¤ ≥нших потреб.  р≥м того плоти довгий час використовували дл¤ сплавленн¤ л≥су, особливо у  арпатах та ѕол≥сс≥. “акий пл≥т мав вигл¤д правильноњ трапец≥њ з шести - дванадц¤ти ≥ б≥льше з'Їднаних м≥ж собою колод довжиною в≥д чотирьох до двадц¤тип'¤ти ≥ б≥льше метр≥в, вершини ¤ких були спр¤мован≥ за теч≥Їю р≥ки ≥ з'Їднувалис¤ за допомогою трьох - чотирьох поперечних брус≥в "попруг", вертикальних к≥лк≥в"чоп≥в" ≥ гужви. «адн¤ частина токого плоту кр≥пилас¤ т≥льки за допомогою гужви ≥ "чоп≥в". ѕ≥д час сплаву в≥н управл¤вс¤ веслами, ¤к≥ м≥стилис¤ на спец≥альному пристроњ - "ст≥льц≥". Ќа коротких ≥ легких плотах монтували одне-два весла спереду, на довгих ≥ масивних - два -три спереду ≥ одне ззаду. “ак≥ плоти ≥снували в б≥льш п≥зн≥й пер≥од. «окрема в друг≥й половин≥ XIX на початку XX ст.,.коли сплав л≥су набрав найб≥льших масштаб≥в. « розвитком сухопутних дор≥г ≥ зал≥зниць, а особливо з буд≥вництвом √≈— цей вид водного транспорту перестав використовуватис¤. Ќайдовше в≥н протримавс¤ на г≥рському „еремош≥ (до к≥нц¤ 70-х рок≥в 20 ст.). ¬ м≥жг≥рсвкому район≥ «акарпатськоњ област≥ ≥снуЇ музей л≥су та сплаву, ¤кий розпов≥даЇ про цей важливий колись вид транспорту.

              2.ћоноскл≥ти (однодеревки)

     ¬ прац¤х грецьких ≥сторик≥в зустр≥чаЇмо згадки про те, що спочатку "варвари" (напевне йшлос¤ про стародавн≥х слов'¤н) не мали своњх човн≥в, а плавали на чужих (де вони њх брали нев≥домо, напевне захоплювали або купували у грек≥в чи ≥нших народ≥в, що зналис¤ на суднобудуванн≥). ѕ≥зн≥ше наш≥ пращури сам≥ навчилис¤ будувати човни. ÷е були так зван≥ човни-однодеревки або, ¤к њх називали греки - моноскл≥ти, тому що будували њх з одного ц≥льного стовбура. –озм≥р такого човна залежав в≥д д≥аметру стовбура. “ому у слов'¤н дуже ц≥нилис¤ велик≥ у обхват≥ дерева, а особливо т≥ що були пробит≥ блискавкою (так≥ дерева було легше обробл¤ти). ¬иготовл¤лис¤ так≥ човни з липи, верби, осики, сосни, дуба та ≥нших пор≥д. —початку зрубували стовбур, очищали його в≥д г≥лок, пот≥м обтесували майже до половини, надавали йому форму човна ≥ за допомогою вогню або долота видовбували середину. “ак≥ човни були не дуже велик≥ми. Ќав≥ть ≥з найстар≥шого(19 м. в обхват≥) дерева вдавалос¤ зробити човна завширки не б≥льше трьох метр≥в. “а це не заважало нашим пращурам ще на початку V≤≤ стол≥тт¤ освоњти на своњх моноскл≥тах простори „орного, ћармурового, ≈гейського, —ередземного та јдр≥атичного мор≥в. ј в 626 роц≥ зд≥йснити напад на √рец≥ю. ≤снують згадки, що антська дружина на таких човнах ¤к союзник ¬≥зант≥њ ходила в ≤тал≥ю. ≤мператор Ћев ‘≤лосов у своњй "“актиц≥" писав: "ѕ≥вн≥чн≥ ск≥фи не мають великих корабл≥в, тому що виход¤ть в море з р≥чок, де не можна плавати на великих корабл¤х ≥ доводитьс¤ користуватис¤ легкими човнами". ¬ баготьох районах човни однодеревки ≥снували аж до XIX стол≥тт¤. ¬ народ≥ цей човен мав р≥зн≥ назви: "дуб", "душогубка", "довбанка", "кадлюб". ¬ рух цей човен приводивс¤ за допомогою весел. Ќа б≥льших човнах використовувалось також в≥трило.  ерували довгим веслом позаду човна. “акими човнами користувалис¤ рибалки ¤к на великих так ≥ на малих р≥чках та озерах. ≤нод≥ моноскл≥ти були до 15 м. завдовжки, њх перевагою була м≥цн≥сть корпусу, простота у виготовленн≥, а недол≥ком - пор≥вн¤но мала м≥стк≥сть.