¬ ’”≤ стол≥тт≥ на п≥вдн≥ ”крањни за ƒн≥провими порогами почала формуватис¤ велика воЇнна сила. ÷е були козаки. ¬они захищали кордони ”крањни в≥д напад≥в татар, ходили походами у  рим, щоб визволити нев≥льник≥в.  озаки стали осередком кра≥нськоњ державност≥. Ќа початку свого ≥снуванн¤ козаки немали флоту, а отже не могли впливати на под≥њ на мор≥, ≥ це було значним недол≥ком.  озаки почали замислюватис¤ над створенн¤м флоту. „асто бувало, що вони захоплювали ¤кесь м≥сто, а в цей час нев≥льник≥в вже везли човнами в ≥нш≥ м≥сц¤. ѕотреба у власному флот≥ стала очавидною. —першу козаки використовували човни, що були зроблен≥ з бичачоњ шк≥ри. ¬они були легк≥ ≥ њх зручно було транспортувати суходолом. Ќадал≥ вони використовували вже дерев'¤н≥ човни. ÷е були так зван≥ "чайки". ѕоходженн¤ такоњ назви по¤снюють по-р≥зному. ќдн≥ вважають, що ц¤ назва походить в≥д птиц≥ чайки ( ≥ д≥йсно швидкий козацький човен справд≥ схожий на цього птаха). «а ≥ншою верс≥Їю "чайка" походить в≥д татарського "ка≥к"-"ча≥к", тобто круглий човен. ¬икористовувались ≥ ≥нш≥ назви : дуби (робили з дуба) та байдаки. „айки за своЇю будовою схож≥ на давньоруськи "набоњ" (набойн≥ лод≥). ¬они також складаютьс¤ з ц≥льного дна ≥ борт≥в з дощок. ѕор¤д з чайками козаки використовували ≥ ≥нш≥ човни, ¤к р≥чков≥ так ≥ морськ≥. «окрема мусимо зазначити, що козаки незалежно в≥д поленез≥йц≥в, прийшли до думки про використанн¤ так званого "пол≥марану", тобто зв'¤зуванн¤ дек≥лькох човн≥в в один. Ќа такому "пол≥маран≥" можна було перевозити нав≥ть коней, не кажучи вже про велик≥ вантаж≥.  озаками широко використовувалис¤ пароми. Ќа два-три плоско донн≥ човни ставили балки, робили пом≥ст з дощок ≥ з двох бок≥в огороджували перилами. Ќа менших р≥чках в≥н рухавс¤ за рахунок блок≥в ≥ нат¤гнутому м≥ж берегами канатом, на б≥льших - за допомогою весел. ћали козаки також галери (але в невелик≥й к≥лькост≥) використовували њх ¤к у в≥йськових так ≥ у мирних ц≥л¤х. «адумавши йти на море, козаки збирають раду ≤ обирають соб≥ пох≥дну старшину, визначають мету походу, розпод≥л¤ють ек≥паж≥, вибирають м≥сце дл¤ будови чайок. «а к≥лька тижн≥в на численних островах ƒн≥пра збирали матер≥ал дл¤ будови ≥ оснащенн¤ чайок.  ожен заг≥н- ек≥паж, до ¤кого входили 50-70 козак≥в будував чайку дл¤ себе прот¤гом к≥лькох тижн≥в /кожен козак знав свою чайку, що ≤стотно допомогало при ремонт≥. «алежно в≥д розм≥ру походу, будували в≥д к≥льканадц¤ти до 80 " 10 човн≥в. “аке швидке створенн¤ такоњ великоњ флот≥л≥њ можливе було т≥льки завд¤ки досконал≥й орган≥зац≥њ.  ожен козак мав певн≥ обов'¤зки, ¤к≥ повинен був ¤кнайкраще виконувати.Ѕули серед козак≥в р≥зн≥ рем≥сники, в тому числ≥ ≥ суднобуд≥вники. ƒл¤ буд≥вництва чайок використовували липу, вербу, ситник, ¤ких в район≥ ƒн≥пра було вдосталь. ќсновою дл¤ чайки служив киль-човен довжиною близько 15 метр≥в з липи чи верби. ≤нод≥ з дуба. ¬≥д нього розбудовували корпус: ставили шпангоути ≥ нарощували борти, доки чайка не стане довжиною 60 ст≥п ( 20 метр≥в) та шириною 10 -12 ст≥п (десь 4 метри) та 12 ст≥п висотою. ƒл¤ цього використовували переважно соснов≥ дошки довжиною в≥д 3,20 до 3,80 м. њх дуже щ≥льно прибивали одн≥ на друг≥.  ожна иайка мала по 10 " 15 весел з кожного борту. ќкр≥м того спереду ≥ ««јƒ” Ѕуло два керма. ÷е дуже вкорочувало час на повертанн¤ довгоњ ≥ вузькоњ чайки. “епер щоб пливти у зворотньому напр¤мку потр≥бно було т≥льки гребти в ≥нший б≥к (щось под≥бне було на козацьких возах; коли потр≥бно було њхати в ≥нший б≥к, козаки не розвертали вози, а впр¤гали коней чи вол≥в з ≥ншоњ сторони. ¬загал≥ де¤к≥ досл≥дники вважають, що дл¤ козак≥в чайка -тей же в≥з, т≥льки на вод≥. ћ≤йно спа¤н≥ дошки човна обводили колодою з липовоњ кори ≥ обливали њх. ƒл¤ м≥цност≥ конструкц≥њ човен забеспечували жердинами. ƒл¤ гребц≥в будували лави (за кожним веслом було два козаки). ѕот≥м ззовн≥ колодою з липового лика ≥ дикоњ вишн≥ прив'¤зували снопи очерету, що не дозвол¤ло човну затонути, нав≥ть коли в≥н був заповнений водою.  р≥м того, вони захищали ек≥паж в≥д куль, що лет≥ли низько ≥ виконували роль буфера.  оли до човна заливалас¤ вода њњ вичерпували черпаками. ѕалуби на чайках не було.  оли був спри¤тливий в≥тер -козаки ставили щоглу ≥ в≥трило, v непогоду здеб≥льшого користувалис¤ веслами.. «йомна щогла дозвол¤ла козакам бути довгий час непом≥ченими. ¬ довгих бочках на дн≥ чайки лежав сухий пров≥ант: сухар≥, сушен≥ м'¤со та риба, в ≥нш≥ наливали npicну воду. Ќа човнах було 4-6 малих гармат - фальконет≥в (б≥льш≥ гармати чайка не могла нести) з повним боЇкомплектом. ¬ основному ц≥ гармати були захоплен≥ на турецьких галерах.  р≥м того кожен козак мав при соб≥ 2 рушниц≥ або п≥стол≥, « кг. пороху, шаблю, зм≥нну одежу, б≥лизну та шапку.  ожний ек≥паж мав компас, запасне в≥трило, тесл¤рське знар¤дд¤, линви, черпаки, л≥хтар та ≥нш≥ предмети необх≥дн≥ дл¤ довгого перебуванн¤ на мор≥. «а час≥в гетьмана ћазепи на одну козацьку чайку йшло окр≥м дерева ≤« пуд≥в зал≥за, 2 бочки смоли, 200 аршин полотна, 20 сажн≥в линви, 3 пуда клочч¤, 195 аршин р≥зних шнур≥в дл¤ п≥дв'¤зки очерету. Ќа одному з приток≥в ƒн≥пра напроти села ѕокровського були знайден≥ останки козацьких чайок: б≥льша 10 сажень довжини, 1 м. глибини, не мала кил¤, з виду мала плоске дно, нижн¤ частина з дуба, верхн¤ з сосни, ребра (шпангоути) теж були з дуба; цв¤хи чергувалис¤ " 2 дерев'¤них /¤сеневих/, один зал≥зний.  р≥м того залишилис¤ зал≥зн≥ бовти з гаками, що служили, мабуть, дл¤ встановленн¤ щогли та нат¤ганн¤ р≥зних линв. ћеньший човен був схожий на б≥льший, р≥знивс¤ т≥льки розм≥рами: три сажен≥ довжини, два аршини глибини, 2,5 аршини ширини /по-середин≥/. ќкр≥м чайок запорожц≥ ≥нод≥ використовували корабл≥. «окрема зразок такого корабл¤ бачимо на великому в≥йсько вому прапор≥, ¤кий подарувала ≤мператриц¤  атерина II козакам /цей прапор ≥ зараз збер≥гаЇтьс¤ в ≈рм≥таж≥/. ÷ей корабель маЇ три щогли, дв≥ дек≥. « лицьовоњ сторони цього корабл¤ бачимо: борт з чорирма каютками ≥люм≥наторами /схож≥ на правильн≥ кола/ ≥ висока двох'¤русна рубка, що схожа на палатку, де м≥стилас¤ старшина з вось-мома отворами, схожими на двер≥, в кожному ¤рус≥ по чотири. ¬ нижньому дец≥ корабл¤ зроблено с≥м велик≥х люк≥в, в верхньому - три менш≥ люки, в≥дпов≥дно ст≥льки ж люк≥в мало бути ≥з зворотнього боку, а з обох стор≥н нижнього ≥ верхнього дек≥в судна двадц¤ть люк≥в, з них вигл¤дають к≥нц≥ гармат. ѕозаду корабл¤ поставлена товста, але пор≥вн¤но низька корма з р≥зними прикрасами та малюнками ≥ з одним в≥йськовим прапором, що кр≥питьс¤ невисоко над кормою. Ќа нос≥ корабл¤ теж е прапор, але меньший за розм≥рами . ћ≥ж кормою ≥ носом сто¤ть три висок≥ щогли дл¤ трьох в≥трил з двома драбинами з линви б≥л¤ кожноњ. Ќа кожн≥й щогл≥ по прапору. Ќа такому корабл≥ могли пом≥ститис¤ б≥льш н≥ж 250 чолов≥к команди, що мали б в≥д п'¤ти до дес¤ти представник≥в старшини. „айка нагадувала тогочасн≥ неопол≥танськ≥ фелюги, були вдвоЇ менш≥ за вен≥ц≥анськ≥ гелери /типов≥ в≥йськов≥ корабл≥ того часу/. „айка мала велику бойову силу, ≥ у св≥й час на „орному мор≥ вона була досконалим ≥ дуже дешевим знар¤дд¤м боротьби. Ќезам≥нною вона була в бо¤х б≥л¤ берег≥в, в м≥сц¤х з численними м≥линами ≥ на р≥чках, що були недоступн≥ великим корабл¤м. ¬ ’”≤≤≤ ст., коли –ос≥¤ вир≥шила створити дн≥провську флотил≥ю. ‘ельдмаршал ћ≤н≤х ц≥кавивс¤ у запорожц≥в, чи можуть њхн≥ суда "з грузом ≥ без груза через пороги весною пройти", поск≥льки це замовленн¤ виконували на Ѕр¤нськ≥й верф≥. / р≥м того чайки будували ≥ на ƒн≥пр≥, ≥ хоча це м≥сце зараз затоплене, археологи за допомогою обладнанн¤ дл¤ п≥дводних роб≥т знаход¤ть там ¤кор≥ та ≥нше корабельне знар¤дд¤/.  озаки в≥дпов≥ли "таковне суда, а особенно дуб^, вешнею водою без груза через пом¤нутие пороги проходить могут . ѕри цьому було ухвалено: виготовл¤ти в Ѕр¤нську судна на зразок козацьких чайок з урахуванн¤м глибини ƒн≥пра. ћорська служба була дуже виснажлива, “ќћ” на флот йшли т≥льки дуже витривал≥ козаки. ўоб призвичањти молодь до морських поход≥в кожного разу брали певну к≥льк≥сть молодих козак≥в. ќкр≥м того у походах козаки пильнували тверезост≥, а ¤кщо у кого знаходили гор≥ла' то кидали у море. ƒуже т¤жким був перех≥д через пороги, кожен запорожець мав перейти на човн≥ через пороги. ≤накше в≥н не вважавс¤ козаком. Ќе менш т¤жким був перех≥д волоком: чайка була досить важка ≥ щоб т¤гти II потр≥бно було 200-300 чолов≥к. јле на вод≥ швидк≥сть њњ була значна. ¬≥д гирла ƒн≥пра до јнатол≥њ /ћалоњ јз≥њ/ козаки доходили за 36-40 годин. “обто швидк≥сть чайки була близько 13-15 км/год. ÷е робило њх майже недос¤жними дл¤ турецьких галер. Ќа своњх чайках козаки могли штурмувати найвизначн≥ш≥ м≥ста јнатол≥њ. ј “урки, щоб запоб≥гти нападу перегороджують гирло ƒн≥пра ланцюгами ≥ нац≥люють туди своњ гармати / у гирл≥ ƒн≥пра стоњть турецька фортец¤ ќчак≥в/. јле козаки зрубують дек≥лька дуб≥в, обковують њх зал≥зом ≥ пускають за теч≥Їю. ƒуби проривають ланцюги, а турки, гадаючи що це козаки /це робл¤ть вноч≥/ починають стр≥л¤ти з гармат.  оли вони розс≥ють св≥й вогонь /а на перезар¤дку гармат потр≥бен досить довгий час/ козаки безпечно через прориви виход¤ть очеретами у море. ≤дуть козаки щ≥льно чайка до чайки так, що ледве не торкаютьс¤ веслами. ѕопереду йдуть дв≥ чайки розв≥дки, пот≥м чайки пох≥дного атамана, а за ними одна за одною ≥нш≥ чайки.  оли турки дов≥дуютьс¤, що козаки пройшли у море, скр≥зь посилають г≥нц≥в, щоб попередили про напад козак≥в, але це р≥дко допомогало тому що за 36-40 годин козаки були вже б≥л¤ берег≥в јнатол≥њ. ѕрийшовши до вибраного м≥сц¤, козаки залишають на кожному човн≥ т≥льки двох козак≥в ≥ двох хлопц≥в дл¤ охорони, а сам≥ нападають на м≥ста, здобувають њх, грабують, пал¤ть. ѕам'¤таючи, що турки можуть напасти на њх човни, козаки р≥дко заход¤ть б≥льш н≥ж на милю, а пот≥м ≥з здобиччю повертаютьс¤ на човен ≥ пливуть в ≥нше м≥сце. якщо в мор≥ вони стр≥чають малу к≥льк≥сть турецьких галер чи ≥нших корабл≥в, то наздоган¤ють IX ≥ здобувають. „айки виступають з води лише на 2,5 стопи, кр≥м того вони опускають щоглу. «авд¤ки цьому козаки бачать ворожий корабель, а сам≥ лишаютьс¤ непом≥тними.«важивши напр¤м в≥тру вони маневрують, щоб ввечер≥ сонце було позаду њх. «а годину перед заходом сонц¤ вони починають гребти у напр¤мку ворожих корабл≥в, так щоб бути за милю в≥д них. Ќа ц≥й в≥дстан≥ вони тримаютьс¤ до п≥вноч≥, а тод≥ починають сильно гребти. ќдна половина козак≥в гребе, а ≤нша готуЇтьс¤ до бою, ѕ≥дпливши до галер, вони беруть њх на обордаж, забирають все що можуть вз¤ти на чайки, визвол¤ють нев≥льниць та гребц≥в "нев≥льник≥в, а корабель топл¤ть.  озаки уникали в≥д боротьби з б≥льшим числом галер, особливо вдень. ¬ рукопашному бою галера може з≥йтис¤ т≥льки з одною чайкою, але њх гармати завдають великоњ шкоди козакам: одн≥ тонуть, а кому вдалос¤ -т≥кають. јле ¤кщо занизалас¤ битва з галерами, то козаки тримаютьс¤ ≤ не рухаютьс¤ з м≥сц¤, весла прив'¤зують вуж≥ вкою. ќдн≥ козаки сид¤ть на лавах ≤ стр≥л¤ють, до реч≥, дуже влучно, ≤нш≥ зар¤джають рушниц≥. ¬ такому бою гине ≥нод≥ дв≥ третини козак≥в. –≥дко половина вертаЇтьс¤ на —≥ч, але привоз¤ть вони велику здобичь: ≥спанськ≥ реал≥, арабськ≥ центи, коври, бавовн¤н≥ ≥ шовков≥ матер≥њ й ≥нший ц≥нний крам ... ўе складн≥ше, н≥ж вийти в море, було повернутис¤ на —≥ч. ѕо-перше треба було гребти проти теч≥њ, по-друге в гирл≥ ƒн≥пра вже чекала турецька флотил≥¤.  оли турецьк≥ сили були невелик≥, козаки проривалис¤ в гирло боЇм.  оли ж сили були нер≥вн≥, козаки пливли в затоку, що на 3-4 мил≥ на сх≥д в≥д ќчакова, в≥д нењ йде вузький прох≥д в≥д мор¤ до ƒн≥пра; води в н≥й п≥дн≥маЇтьс¤ часом на п≥в стопи. “ут козаки по дв≥ст≥ й триста один за одним т¤гнуть за собою човни ≥ за два-три дн≥ д≥стаютьс¤ до ƒн≥пра, а дал≥ вже безпечно на —≥ч /≥нод≥, коли њх викривали, при виход≥ з ƒн≥пра,вони цим самим шл¤хом виходили в море/. ≤нод≥ козаки поверталис¤ на —≥ч через јзовське море , а дал≥ р≥чками, що впадали в нього, а пот≥м волоком перет¤гували човни у протоки ƒн≥пра. “ак, зокрема, повертавс¤ —агайдачний ≥з походу на  афу р≥чкою ћолочною. ѕольський ур¤д намагавс¤ знищити козацький флот, так ¤к турки через козацьк≥ походи погрожували ѕольщ≥ в≥йною. јле козаки,. здеб≥льшого на очах у польських посл≥в, палили дек≥лька старих човн≥в, а нов≥ ховали, а наступного року вонизнову могли п≥ти у пох≥д. «а час≥в Ѕогдана ’мельницького морськ≥ походи майже не в≥дбувалис¤, бо тод≥ козаки були в союз≥ з терками ≥ татарами, що разом з козаками воювали проти пол¤к≥в. ѕ≥зн≥ше л≥вобережн≥ гетьмани знову створювали флотил≥ю, зокрема Ѕрюховецький в≥дсилав козакам п≥дошви на човни". —амойлович дозвол¤в будувати чайки в л≥сах „ерн≥г≥вщини, ћазепа щедро допомогав запорожц¤м: доставл¤в њм зал≥зо, ¤кор≥, смолу, шкури та ≥нше. ¬ 1697 - 1698 p. на —≥ч≥ було 70 б≥льших човн≥в /морських/ на 50 чолов≥к ≤ 600 р≥чних "лодок". ўе мусимо зазанчити, що козак≥ перш≥ у ™вроп≥ почали використовувати п≥дводн≥ човни. «окрема в турецьких документах зустр≥чалис¤ згадки про те , ¤к козаки - з'¤вилис¤ просто з-п≥д води".  озацький флот брав участь ≥ у рос≥йських походах проти турк≥в.  озаки брали участь в в≥йнах 1737 p., 1757р., 1796 p. јле п≥сл¤ знищенн¤ —≥ч≥ украњнський флот поступово зник. «вичайно украњнц≥ служили на рос≥йському флот≥. ≤нод≥ нав≥ть на човнах под≥бних чайкам. ”крањнськ≥ купц≥ продовжували тогрувати з “уреччиною ≥ плавали човнами, але украњнський флот вже не був таким самобутн≥м, ¤к ран≥ше. «нову на довгий час затихла слава про вкрањнський флот.