¬ XIX на початку XX ст. в ”крањн≥ були поширен≥ човни з дощок. „овни р≥зних рег≥он≥в ”крањни в≥др≥зн¤лис¤ зокрема формою носу ≥ корми. “ак под≥льск≥ човни мали гостру, п≥днесену до гори носову частину ≥ пр¤мов≥сну корму. Ќа польських човнах носова та кормова частини були здеб≥льшого заокруглен≥. њх виготовл¤ли з соснових, ¤линових дощок, що з'Їднувалис¤ цв¤хами, металевими скобами, заклепками, ст¤гувалис¤ покорами з дерева твердоњ породи. ў≥лини м≥ж дошками затикали мохом. «верху човен смолили. ƒл¤ управл≥нн¤ використовували дек≥лька весел довжиною до 2,5 метр≥в. ¬ 19 ст. у ѕодн≥провц≥ ≥ в ”крањнському ѕол≥сс≥ важливу роль у торговельно - економ≥чних зв'¤зках в≥д≥гравали р≥зн≥ види великих ≥ малогабаритних човн≥в: берлина / мала заокруглений н≥с ≥ пр¤мовисну корму, байдак мав заострен≥ носову ≥ кормову частину, розширен≥ борти , барка - заокруглен≥ н≥с ≥ корму ≥ трохи похил≥ борти. ” ѕодн≥стров'њ найб≥льшими за розм≥рами ≥ тоннажн≥стью були галери, ¤к≥ будували з кругл¤к≥в ≥ обшивали дошками. ¬они були пр¤мокутноњ форми з високими бортами, пр¤мов≥сною кормою ≥ зр≥заною п≥д кутом носовою частиною. Ќа так≥й галер≥ перевозили вс≥ види вантаж≥в на далеку в≥дстань. ѕ≥сл¤ доставки товару в пункт призначенн¤ галеру розбирали, а дерево продавали дл¤ спаленн¤. ¬ середин≥ XIX ст. розм≥ри цього судна були так≥: довжина 15 м., ширина 5,5 - б м., вантажоп≥дйомн≥сть - 10 "12,5 тон. Ќа р≥чках ѕол≥сс¤ та  арпат дл¤ сплавленн¤ л≥су використовувалис¤ плоти, ¤к≥ були описан≥ у розд≥л≥ "Ќайдавн≥ше судноплавство". ќкр≥м човн≥в на веслах та в≥трилах в ”крањн≥ почали використовувати пароплави. “ак, зокрема, у 1823 роц≥ кр≥паки-ум≥льц≥ з маЇтку графа ¬оронцова у м≥стечку ћошки, що на „еркащин≥, спорудили перший на ƒн≥пр≥ пароплав. ƒосв≥тчений м≥сцевий коваль ¬ернигора встановив на ньому парову машину потужн≥стю 6,5 к≥нських сил. « 1835 року на ƒн≥пр≥ вже д≥¤ла акц≥онерна компан≥¤, у власност≥ ¤коњ було дек≥лька потужних пароплав≥в. ” 19 ст. в транспортних ц≥л¤х використовували р≥зн≥ види човн≥в / р≥чних ≥ морських/ та пароплав≥в. ¬оЇнного флоту тод≥ ”крањна не мала, по т≥й причин≥, що була повн≥стю п≥двласна –ос≥њ. ’оча мусимо згадати про вих≥дц≥в ≥з «апор≥жж¤ - донецьких, кубанських, та чорномор' ських козак≥в, але вони теж були п≥двладн≥ царю.